Погода в Дрогобичі

Погода в Дрогобичі

Карта Дрогобича


Переглянути більшу мапу

Опитування на сайті

Якість інформації на сайті

Дуже добре
Непогано
Влаштовує ... але ...
Було і краще
Не сподобалось

Міська ратуша

Автор: birkof89 | 5-04-2012, 17:32
Переглядів: 838 | Коментарі: 0 | |

Міська ратушаЗ вежі ратуші видно практично усе місто. На гору можна дістатися сходами. Сьогодні немає можливості вільно підніматися на вежу ратуші, але згодом її буде відкрито для туристів. Пробні екскурсії відбувалися у день туризму. Дорогою на вежу можна зустріти унікальний годинник. Його циферблати розміщені на чотири сторони світу, а дзвін відбиває кожні 15 хвилин та години. У куполі вежі знаходиться дзвін. На вершині майорить прапор України, який, до речі, було піднято 2 квітня 1991 року – це друга схожа подія в Україні (вперше синьо-жовтий стяг було піднято над Стрийською міською радою).


 

Хоральна синагога (1865)

Автор: birkof89 | 5-04-2012, 17:31
Переглядів: 694 | Коментарі: 0 | |

Хоральна синагога (1865)У 1857 році в передмісті Лан було зведено хоральну синагогу. У той час вона була однією з найбільших в Європі. Будівництво тривало 23 роки. Зразком для зовнішнього оформлення булу аналогічна споруда в м. Кассель (1830р, Німеччина) із зображеними на фасаді романськими архітектурними поясами. Для підтримки масивного зводу використана відома ще на початку XVII століття девятипільна схема з чотирма потужними і рівновіддаленими колонами, які утримують арочні перекриття великого молитовного залу (23х19, 5 м). За периметром внутрішніх стін, в кожному з полів розташовані 12 напівкруглих арок, які відповідають кількості колін Ізраїлю. Такий же символікою наділений фриз великого трикутного фронтону, що нараховує 12 невеликих арок. Щипець головного фронтону вінчають напівкруглі скрижалі Завіту. Високі пілони біля входу утримують менший трикутний фронтон – конструкція, що символізує дві колони Єрусалимського Храму, звані «Яхин» і «Боаз». Фриз нижнього фронтону прикрашають сім невеликих арок – за кількістю стволів храмового світильника – Менори. Дві триповерхові прибудови з південної і північної сторін значно розширюють західний фасад, роблячи синагогу T-подібну в плані. Поєднання прибудов і пілонів надають фасаду синагоги монументальний вигляд. Складна конфігурація фасаду, розташування фронтонів на різних рівнях немов підтверджують стару традицію будівництва синагог, яка проявляється не стільки в деталях зовнішнього декору, скільки в грі обсягів. З іншого боку, використання в оформленні фасаду елементів декору, характерних для німецького стилю «Рундбоген», гармонійно поєднується з єврейською символікою


 

Монастир святих Апостолів Петра і Павла (1828р)

Автор: birkof89 | 5-04-2012, 17:31
Переглядів: 679 | Коментарі: 0 | |

Монастир святих Апостолів Петра і Павла (1828р)монастир Василіянського Чину святого Йосафата Української греко-католицької церкви в місті Дрогобичі на Львівщині; значний духовний осередок, один з найрозкішніших взірців сакральної архітектури міста і країни XIX століття, історико-архітектурна пам’ятка, церква ротонда. Василіянський монастир святих Апостолів Петра і Павла у Дрогобичі є наступником і продовжувачем перших монастирів отців Василіян на Дрогобиччині Первинна дерев’яна будівля монастиря не збереглася. У 1828 році збудовано мурований храм.. Освячення церкви відбулося у 1831 році, на день священномученика Йосафата,в честь чого храм крім назви св. Апостола Петра і Павла, отримав додатковуназву священномученика Йосафата. На початку 1930-х роках монастир був зачинений на ремонт, а ченці переселилися до колишнього Свято-Троїцького монастиря. Певний час приміщення святині орендувала платна міська лікарня. Пізніше, його винаймали приватні особи зокрема відомий адвокат, громадський та політичний діяч, голова Дрогобицької «Просвіти», майбутній президент УНР в екзилі — Степан Витвицький. Оновлена церква була освячена перемиським єпископом Йосафатом Коциловським 4 грудня 1934 року.Та вже в 1939 році після входження західноукраїнських земель до складу УРСР розпочалися масовані репресії та гоніння УГКЦ, а також простих вірян. Поряд із храмом була відкрита катівня НКВС, у якій багато монахів були по-варварськи закатовані. Такими мучениками були Севірян Бараник, Яким Сеньківський та Віталій Байрак, які віддали своє життя за віру в Бога. За незалежності України, 27 червня 2001 року, під час візиту Папи Римського Івана Павла ІІ, вони були оголошені блаженними. Від 1990року і вже в незалежній Україні василіянський Монастир святих Апостолів Петра і Павла у Дрогобичі відновив свою діяльність.


 

Церква св. Параскеви (1815р)

Автор: birkof89 | 5-04-2012, 17:31
Переглядів: 598 | Коментарі: 0 | |

Церква св. Параскеви (1815р)Церква Параскеви на цьому місці також походить десь з кінця 15 ст. Нинішню ж збудували у 1815 р., коли її попередниця згоріла. Церква тризрубна, одноверха, завершена над навою восьмериковим верхом з двома заломами, увінчаним шоломовою банею з ліхтарем і маківкою. Закрита у 1960-хpp. Поряд збереглася оборонного типу каркасна дзвіниця.


 

Катедральний собор Пресвятої Трійці (1690 р)

Автор: birkof89 | 5-04-2012, 17:30
Переглядів: 639 | Коментарі: 0 | |

Катедральний собор Пресвятої Трійці (1690 р)храм УГКЦ у місті Дрогобичі давній духовний осередок, взірець сакральної архітектури XVII—XIX століть, історико-архітектурна пам’ятка місцевого значення Львівської області. Мурований храм із комплексом церковних споруд розташований у дрогобицькому середмісті, неподалік ратуші. Дерев’яну церкву Святої Трійці в Дрогобичі було споруджено в 1555 році, неподалік від нині існуючого храму. Нинішню церкву збудували у 1690 році як римо-католицький костел, а прилеглі приміщення були добудовані вже значно пізніше, як монастир отців-кармелітів. Розпис іконостасу в 1909 році здійснив талановитий галицький маляр Модест Сосенко. Синод Владик УГКЦ, який проходив у Святоюріївському духовному комплексі в період від 16 до 31 травня 1992 року, своїм рішенням утворив, а 12 липня 1993 року Блаженнійший Патріарх Мирослав-Іван Любачівський проголосив нову Самбірсько-Дрогобицьку Єпархію УГКЦ. Грамотою глави УГКЦ від 12 липня 1993 року парафіяльний храм Пресвятої Трійці Дрогобича визначено як Катедральний собор Самбірсько-Дрогобицької єпархії.


 

Солеварний завод ( 1778 р)

Автор: birkof89 | 5-04-2012, 17:30
Переглядів: 732 | Коментарі: 0 | |

Солеварний завод ( 1778 р)Ще в добу Київської Русі (Х-ХIII ст.) Дрогобич був відомий як центр солеварної промисловості Прикарпаття і відігравав важливу роль в економічному і культурному житті західноукраїнських земель. Автор Києво-Печерського Патерика в 1097 році записав, що як тільки припинився довіз солі з Галицької і Перемишльської земель, то “не бисть солі по всій Руській землі”. А дрогобицькі солеварні здавна були найбільшими в Перемишльському князівстві. Техніка солеварного виробництва тут досягла високого на свій час рівня. Недарма в Дрогобичі протягом багатьох віків, навіть у XVIII ст., продовжували виварювати сіль у кованих “черінях” і формувати її в конічні грудки (головажні, пізніше топки) за способом, що виник ще в часи Київської Русі. Дрогобицька солеварня щонайменше від XIII ст., а можливо і раніше безперервно діяла на одному і тому ж місці, біля джерел “сировиці” – соляної ропи. Тому Дрогобицький солеварний завод, що працює й сьогодні, можна вважати найстарішим постійно діючим промисловим підприємством на Україні. В “Паспорті підприємства” вказана дата заснування заводу – 1250 р. В останні десятиріччя існування Галицько-Волинського князівства одним з найбагатших міст Прикарпаття став Дрогобич. Його розквіту сприяла солеварня, яка постачала сіль не лише до Галичини і Закарпаття, але і для Волині. Холмської землі, Київщини. Тому найдавніша частина міста лежала навколо джерел сировиці – соляної ропи. Тут із сировиці виварювали сіль, тут же її продавали купцям, які прибували звідусіль.


 

Міська житниця ( 1778 р)

Автор: birkof89 | 5-04-2012, 17:30
Переглядів: 529 | Коментарі: 0 | |

Міська житниця ( 1778 р)міська житниця, зведена у 1778 році. Колись житниця, яка була частиною маєтку міського старости, зараз є унікальною пам’яткою, адже до сьогоднішнього дня збереглося не так уже й багато господарських споруд XVIII ст. Будівля знаходиться майже в аварійному стані. Будівля складена із каменя та цегли, і збудована у стилі бароко (який більш характерний для сакральних споруд). В плані житниця прямокутна, та складається з двох поверхів. Будівля завершується високим чотирьохсхилим дахом, поділеним на два яруси, та покритим гонтом (тішить око той факт, що споруда не зазнала ефекту бляхізації).Легко зауважити багато вікон. Слухові вікна розміщуються на даху, та є ще рядвікон у стінах, які одночасно служили і як вентиляція. Через них можна розгледіти інтер’єр пам’ятки,так як вся трійця дверей є замкненою. Середні двері увінчані скромним фронтоном, на якому вибита дата зведення житниць.


 

Оборонна вежа давнього Дрогобицького замку (поч. XIII — кін XV ст.)

Автор: birkof89 | 5-04-2012, 17:29
Переглядів: 678 | Коментарі: 0 | |

Оборонна вежа давнього Дрогобицького замку (поч. XIII — кін XV ст.)Оборонна вежа давнього Дрогобицького замку, що є дзвіницею костелу святого Варфоломія складена з цегли і має 3 яруси, вона — квадратна (10х10 м) у плані.Третій ярус є добудовою ХІХ століття, а 2 нижніх — збереглися ще з тих давніх часів; перший має проїзд, другий і третій — є бойовими. Дах споруди накритий високою шатровою крівлею.Лаконічний цегляний призматичний об’єм башти зрідка прорізаний бійницями. Він є суворим і величним, лише горішні потрійні вікна, облямовані колонками, виокремлюються на кладині споруди. Вінчає башту аркатурний фриз


 

Костел святого Варфоломія (XІV—XVІ ст)

Автор: birkof89 | 5-04-2012, 17:28
Переглядів: 744 | Коментарі: 0 | |

Костел святого Варфоломія (XІV—XVІ ст)взірець архітектури готики та бароко. Варфоломіївський костел у Дрогобичі — однонефний, з подовженим гранчастим п’ятистінним вівтарем. Фасади цегляних стін храму і контрфорси декоровані мереживним ромбовидним орнаментом, що також із цегли, який має темно-коричневу або темно-червону поливу. Нава костелу має на західному і на східному фасадах високі ступінчасті готичні фронтони. Костел виглядає монументальним завдяки відсутності дрібних членувань. У інтер’єрі храму — чотири опорних стовпи, що несуть систему хрестових склепінь; у вівтарній частині — нервюрне склепіння. Для дрогобицького костелу св. Варфоломія притаманне, як і для всієї готичної архітектури, глибинне розкриття внутрішнього храмового простору. Під час відновлювальних робіт, що проводились у костелі в XVІІІ столітті, інтер’єри храму були заново розписані художником Андрієм Соліцьким в стилі пізнього бароко. Крім релігійних малюнків, тут також були композиції на історичні теми: сцена розгрому дрогобицького костьолу козаками Богдана Хмельницького і татарами 1648-го року, сцена надання австрійським цісарем Йосифом ІІ давніх прав Дрогобичу та інші. Фрески виконані майстром Борщем близько 1800 року. Вітражі виготовлені вже у ХІХ столітті. Багато цінних речей інтер’єрузагинули у роки Другої світової війни, та ще більше було знищено більшовицькими варварами, однак декілька цікавих об’єктів все-таки збереглося. Це, зокрема, фрагменти розписів Соліцького, давня фреска із зображенням Святого Христофора, яка поєднує в собі мистецькі традиції пізньої готики та ренесансу. Також у костьолі можна оглянути ренесансний надгробок Катерини Рамултової, виконаний С. Чешеком у 1572 році. Заслуговують на увагу і вітражі, виконані за ескізами художників ХІХ століття — Я. Матейка, С. Висп’янського та Ю. Мехоффера. В вівтарній частині храму збереглася старовинна ікона, написана відомим італійським художником Томашем Долабеллі.


 

Дзвіниця церкви Воздвиження Чесного Хреста кінець (XV — XVII ст.)

Автор: birkof89 | 5-04-2012, 17:28
Переглядів: 829 | Коментарі: 0 | |

Дзвіниця церкви Воздвиження Чесного Хреста кінець (XV — XVII ст.)Дзвіниця Воздвиженської церкви розташована північний схід від церкви і утворює разом із храмом архітектурний ансамбль. Дерев’яна, квадратна в плані, каркасної конструкції, триярусна дзвіниця має основу 7,5×7,5 м. її архітектура та загальна об’ємно-просторова композиція походять від оборонних дерев’яних ілмкових веж. її суворий зовнішній вигляд підсилюється високим шатром покрівлі. Стіни другого ярусу значно звужуються доверху, іавершуючись третім ярусом у вигляді аркади-галереї. Верхній ярус ізвіниці виступає за межі стін і нависає над ними, утворюючи ніби пристосування для підошовного бою.


 
1 2 3 4 5 6